Купуючи плінтуси, покупець порівнює ряд факторів: ціна, дизайн, практичність, довговічність, зручність монтажу та інші. Що краще: дерево, пластик, поліуретан або МДФ? Однозначно відповісти не можна, дивлячись для якого приміщення. Якщо робити красиве помешкання “для себе” – важливий фактор довговічності і дизайну, якщо потрібен недорогий ремонт – важлива дешева ціна. Будівельникам важливо більше заробити за робочий день, тому їм “подобаються” такі плінтуси, які швидко монтуються. Пропонуємо Вашій увазі кілька заміток про плюси і мінуси різних видів плінтусів.
Дерев’яні плинтуси.
Плінтус з натурального дерева застосовується в тому випадку, якщо потрібно, щоб він збігався з кольором і сортом дерева з дверима або паркетом.
Багато таких стилів дизайну як модерн, англійський, американський, лофт – застосовують плінтуса пофарбовані: білі, або іншого однотонного кольору. Чи варто купувати пофарбовані дерев’яні плінтуси? Адже під фарбою не видно – з дерева він чи з іншого матеріалу.
Дерев’яні плінтуси вкриті емаллю мають свої мінуси:
- Деревні волокна, маючи неоднорідну структуру, прагнуть викривити плінтус. Для цього готові плінтуси стягують в пачках, щоб їх “не повело”, але варто відкрити пачку – через кілька годин плінтус стане кривим – це результат внутрішніх напружень деревини.
- Дерев’яний плінтус, пофарбований емаллю і гладенький при покупці, через деякий час може проявити ребристість поверхні – результат всихання деревних волокон.
У західній культурі білі фарбовані плінтуси – це класика, яка в моді з давніх давен, коли ще, взагалі, не існувало МДФ. Сучасні західні виробники пропонують фарбовані плінтуси з МДФ або з тополі. На ній, на відміну від інших порід дерева, не проявляється деревна структура.
Плінтуси МДФ “під покраску”.
У магазинах є плінтуси “під фарбування” – це плінтуси європейського виробництва з МДФ, обклеєні спеціальним білим папером. Після установки такий плінтус призначений для ручного фарбування. Деякі люди його не фарбують, коли нові вони яскраво білі, але поверхневий шар паперу річ недовговічна і після протирання вологою ганчіркою папір стає сірим і часто відклеюється на кінцях плінтуса, тому їх треба красити після монтажу, валіком або пензлем. Якість поверхні плінтуса, пофарбованого вручну помітно гірше, в порівнянні з плінтусом, який вкритий емаллю на виробництві. Смуги від пензлика або пухирці від валіка зпочатку не дуже видно, але в міру осідання пилу і миття, стане помітно, що плінтус фарбували вручну. Плінтуси “під фарбування” вигідні в тому випадку, якщо Ви в цілях економії коштів, його самі встановлюєте і фарбуєте, і Вам не дуже важлива ідеальна гладкість поверхні. Якщо Ви плануєте платити будівельникам за фарбування – порахуйте, можливо буде дешевше купити вже пофарбований плінтус. Крім того, на виробництві застосовуються професійні емалі, які мають більш тверду поверхню, ніж фарби з будівельних магазинів.
Плінтуси МДФ вкриті емаллю – плюси і мінуси.
Плінтус вкритий емаллю на виробництві має багато плюсів – поверхня гладка і тверда, плінтус ідеально рівний, є багато різних форм на будь-який дизайн і смак. Важливо також, що можна зафарбувати кути і стики тієї ж емаллю, якою покритий плінтус, що робить плінтус “безперервним”, без видимих стиків.
Але цей вид плінтуса може мати серйозні недоліки, на які потрібно звертати увагу при покупці.
- Багато виробників виготовляють плінтуси зі звичайного меблевого МДФ, який не захищений від вологи і пошкоджується в разі, якщо під нього розливається вода.
- Деякі виробники не роблять вибірку під клей на задній частині, яка забезпечує щільне прилягання до стіни, і вибірку внизу, в яку можна вставити кабель.
- Після установки плінтуса необхідно зафарбувати стики оригінальною емаллю, щоб був бездоганний вигдяд без щілин. Ми завжди пропонуємо покупцям баночку емалі, якою фарбувався плінтус, вона готова до використання, час висихання 20 хвилин.
Плінтуси з поліуретана і дюрополімера.
Плінтуса з поліуретану і дюрополімеру зроблені зі спіненого пластику. Він популярний серед дизайнерів і ремонтників і має наступні плюси:
- М’які види легко ріжуться ножем, без спеціальних інструментів;
- Плінтус легко транспортувати через малу вагу.
Мінуси поліуретану і дюрополімеру наступні:
- Низька твердість, через що залишаються вм’ятини від ударів пилососом, іграшками, взуттям.
- Продається нефарбованим: потрібно фарбувати після установки. Мінус в тому, що фарбування валиком або пензликом не дасть такої якісної поверхні, як у плінтуса, що має заводське покриття емаллю.
- Поліуретанові плінтуси тримаються тільки на спеціальному дорогому клеї, звичайні рідкі цвяхи не підходять. Частий випадок, коли плінтуси відвалюються через місяць через те, що не використали спеціальний клей.
- Висока ціна, від 150грн за китайський до 350грн і вище за європейські види.
Якщо порахувати вартість поліуретанового плінтуса, спеціального клею, фарби і малярських робіт – то навіть “недорогий” китайський обійдеться більше 200 грн за погонний метр, при тому що буде видно, що він пофарбований вручну.
Будівельник хоче зробити швидко.
Існує тренд на прискорення процесу ремонту, сучасні “зручні” будматеріали дозволяють скоротити терміни ремонту. Замовник ремонту зазвичай перед покупкою плінтусів радиться зі своїм будівельником або виконробом. Але у будівельника є також свій інтерес – встановити плінтуса швидко, щоб швидше отримати оплату. Тому будівельники часто відмовляють від плінтуса МДФ покритого емаллю на користь таких плінтусів, які швидше встановлювати – пластик і поліуретан, навіщо “возитися” два дні з МДФ, якщо можна пластиковий встановити за півдня. Вартість установки плінтуса вкритого емаллю по м.Києву близько 120 грн за погонний метр, що включає монтаж і підфарбовування стиків оригінальною фарбою.
Плінтуси для бюджетного ремонту.
Покупець, який хоче зробити максимально недорогий ремонт – найчастіше вибирає вид пластикового плінтуса.
Зазвичай, на вибір існує 10-15 кольорів, з яких можна приблизно підібрати необхідний під колір підлоги.
Є також плінтуси з МДФ, покриті плівкою або папером з імітацію “під дерево”. Такий вид плінтуса виглядає гарніше ніж пластиковий.
Він відносно недорогий, від 80 до 150грн за метр, але має свої недоліки:
1. Недовговічність. Плівка на кінцях плінтуса з часом відклеюється, особливо на кутах. Також плівка може порватися посередині плінтуса від зачеплення металевим предметом. Відновити плівку, яка порвалася неможливо, пошкоджений плінтус підлягає заміні, добре якщо така ж модель буде ще в продажу.
2. Складність при монтажі. Плінтус, покритий плівкою вимагає високої майстерності установщика, потрібно ідеально точно робити зрізи, щоб щілин на стиках і кутах не було. Хороші майстри намагаються точно підрізати, застосовують шпаклівки “під колір”, але в будь-якому випадку місця стиків залишаються помітними і не дуже гарними. Для плінтуса покритого емаллю “майстерність установщика” не так критична – щілину можна зашпаклювати і зафарбувати тією ж фарбою, якою фарбували плінтус і шов не буде помітний.